Облікові картки та етикетки

Переписувати назву, номер і розміри предмета спершу в облікову картку, потім на етикетку в залі, а потім на ярлик у фондосховищі довго, і кожна копія — це ще одна нагода помилитися. У Collectionframe картка — це макет, а не копія. Ви один раз створюєте облікову картку, експозиційну етикетку чи ярлик для фондосховища, і кожен предмет заповнює їх власними даними з обліку, такими, як вони є сьогодні.

Готова облікова картка вашою мовою

Кожен музей починає з облікової картки. Угорі — назва й інвентарний номер предмета, з одного боку — головне зображення й опис. З другого боку — колекція, статус, категорії, тип предмета, автор чи виробник, датування, матеріал і техніка, розміри й поточне місцезнаходження, а в кутку — QR-код, що відкриває запис.

Підписи полів подано мовою музею, а картка використовує лише поля, які має кожна колекція, тож друкується повною вже з першого предмета. Користуйтеся нею як є або змініть усе, що потрібно.

Власні картки й етикетки

У редакторі карток ви малюєте власні макети. Оберіть A3, A4 чи A5 у книжковій або альбомній орієнтації, US Letter, квадрат 200 мм або етикетку колекції 90 × 55 мм чи введіть власний розмір у міліметрах. Додайте текст, зображення й QR-коди, а також фонове зображення: скан старої паперової картки чудово підходить.

Замість того щоб вписувати значення, ви обираєте поле: назву предмета, інвентарний номер, колекцію, статус, категорії, головне зображення, публічний опис або будь-яке поле з ваших груп полів. На полотні видно назву поля, наприклад {{Автор / творець}}, а попередній перегляд кожного предмета показує його справжнє значення. Нова картка починається з макета облікової картки, тож ви змінюєте потрібне, а не починаєте з порожнього аркуша.

Текст має шрифт, накреслення, розмір, колір і вирівнювання, а довга назва може зменшитися, щоб уміститися. Кожен елемент лежить на власному шарі, який можна переставити, приховати чи заблокувати, а сітка допомагає все вирівняти. Нічого не змінюється, доки ви не збережете.

Картка ніколи не зберігає даних

Картка не має власних значень. Змініть датування в записі — і всі картки цього предмета покажуть нове. Змініть макет — і за ним підуть усі предмети, що використовують цю картку. Нічого не треба переписувати чи узгоджувати, і картки ніколи не суперечать обліку.

Картка для колекції або для предмета

Кожна колекція має типову картку, тож нові предмети правильно друкуються з першого дня. Предмет може мати власну картку, коли потрібно: етикетку для планшета з монетами або більшу етикетку для головного експоната виставки.

Бібліотека карток показує, скільки колекцій і предметів використовують кожну картку, а кількість предметів відкриває їх у списку. Видалення картки, яка ще використовується, спершу викликає запитання, чим її замінити; дані предметів залишаються недоторканими.

Друк однієї картки або всієї колекції

Окремий предмет друкуйте з його сторінки. Зі списку об'єктів друкуйте вибрані предмети, відфільтрований список або всю колекцію одразу: один PDF з усіма картками або ZIP, де для кожного предмета є файл PDF, PNG чи JPG. Використовуйте власну картку кожного предмета або одну для всіх, наприклад експозиційну етикетку. Картки завжди створюються з актуальних даних.

QR-коди, що кудись ведуть

Кожна картка створює QR-код із предмета, для якого її друкують, тож кожен ярлик веде до свого предмета. Код може містити посилання на обліковий запис: колега сканує ярлик у фондосховищі й відкриває предмет у Collectionframe. Він також може вести до сторінки предмета на публічному сайті музею, щоб етикетка в залі відкривала предмет для відвідувача.

На практиці

Наступного тижня відкривається тимчасова виставка, і 38 предметам потрібні етикетки. Відфільтруйте Об'єкти за статусом Тимчасова виставка, позначте предмети й оберіть Друкувати. Укажіть музейну етикетку 90 × 55 мм як картку для всіх і завантажте один PDF. Якщо напередодні відкриття хтось виправить датування в записі, достатньо надрукувати ще раз, щоб отримати правильну етикетку.